Андрій Попко

Партнер-Засновник PLP Law Group
Швидкий контакт

Закон 466. Ми – Европа чи це чергове податкове непорозуміння? Нова ера фін моніторингу. Турборежим.

Andrii PopkoКоментарі (0)

Привіт! Давно не чулися! 

Як сам, як здоров’я? Карантин не сильно дошкуляв?) 

Дякую, Я теж в порядку) 

Напевно вдома вже працювати  набридло і аж тремтиш, як хочеш до офісу?

А, за 2 місяці перетворився в інтроверта, до того ж маєш усі умови і готовий й надалі працювати віддалено? Заздрю)

Даруй за довгеньку паузу на моєму блозі, але на то були свої причини, банально – нестача часу та відсутність натхнення. Жартую,  лише часу))

Ну що ж, крізь терні до зірок, поїхали!

Пишу ці рядки 28 травня, а за вікном +12-13, важкі хмари й безперервно падає дощ. Тобто природа повністю відтворила настрій бізнесу в ці останні 2 місяці. В цілому – сум і осіння хандра. 

Але ж хоча й карантин продовжили до 22 червня, утім нарешті почали працювати барбершопи та літні майданчики ресторацій та барів, і це одразу викликало водограй емоцій у FB. Насправді, лише варто у людини на певний час відібрати те, що сприймалося як буденно-звичаєве, а потім за 2 місяці повернути, й одразу відчуваєш приплив сил та гарного настрою, особливо після стрижки з 2*хмісячною перервою)

А ось податкове та «фін моніторингове» законодавство України на карантин не пішло, тому за останній місяць відбулися дуже значні зміни в питаннях справляння податків, особливо стосується закордонних інвестицій з України, а також значно посилилися вимоги фінансового моніторингу, котрі зокрема суттєво вплинули на процедуру відкриття банківських рахунків в Україні.

Але про все це по черзі. 

Як ми відкривали поточний рахунок в банку для юридичної особи-нерезидента із застосовуванням нових вимог фінансового моніторингу

Я раніше писав про те, що юридичні особи-нерезиденти мають право відкривати рахунки в банках України в будь-якій валюті, при цьому не обов’язково реєструвати в Україні юридичну особі або представництво.  

І якщо рік тому від нерезидента вимагався зовсім невеликий перелік документів, то цього разу Банк із метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом в Україні та за її межами з використанням компаній-оболонок, та підтвердження того, що юридична особа-нерезидент не є компанією-оболонкою, вимагав від нашого Клієнта, окрім стандартних, документи та інформацію:

  1. що роз’яснюють суть господарської діяльності юридичної особи-нерезидента;
  2. про фінансову звітність за останні кілька місяців;
  3. що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;
  4. що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами юридичної особи-нерезидента;
  5. що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи) юридичною особою-нерезидентом;
  6. що підтверджують найм юридичною особою-нерезидентом осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов’язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов’язків виду діяльності юридичної особи-нерезидента, обсягам його фінансових операцій;
  7. що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення юридичною особою-нерезидентом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування).

Пр цьому наголошую, що перелік документів/інформації не є вичерпним. Банк має право самостійно, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів, визначити обсяг та перелік необхідних документів/інформації, які є достатніми для підтвердження того, що юридична особа-нерезидент не є компанією-оболонкою.

Є виключення, що ці вимоги не поширюються на юридичних осіб-нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дозволяє визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.

Така прискіпливість банків при відкритті рахунку продиктована зокрема й положеннями нового Закону.  

Фінансовий моніторинг за міжнародними стандартами

З 28 квітня 2020 р. набрав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон»), прийняття якого було націлено на приведення існуючої процедури фінансового моніторингу у відповідність до світових та європейських стандартів.

Обов’язковому фінансовому моніторингу підлягатимуть фінансові операції на суму більше 400 тис. грн у разі наявності однієї з наступних ознак:

  1. зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, залучених у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
  2. фінансові операції з публічними діячами;
  3. фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
  4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Відтепер, фінансовий моніторинг здійснюватиметься шляхом проведення належної перевірки клієнта, що охоплює наступний комплекс заходів:

  1. ідентифікацію та верифікацію клієнта;
  2. встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта. 
  3. встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
  4. проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, 
  5. забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Посилюються вимоги до розкриття структури власності клієнтів та підконтрольних їм груп компаній як в Україні, так і за її межами. Посилено відповідальності за порушення вимог Закону, розміри штрафних санкцій збільшено в десятки разів. 

І на десерт новина, котру однозначно не можна зхарактеризувати як позитивну чи негативну, але вона однозначно кардинально змінить в майбутньому українську податкову систему.

22 травня 2020 року набрав чинності Закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей.  Закон під номером 466.

І хоча назва його доволі загальна, але насправді його мета – це в першу чергу запровадження в Україні світових стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементацію положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). 

Одразу омовлюсь, що Закон дуже великий за обсягом, написаний дуже зарозуміло як для пересічного платника податків, тому його ще жартівливо називають «законом податкових радників» з натяком на те, що без такого радника,  консультанта розібратися в новелах Закону з метою структурування своєї діяльності в Україні доволі складно. 

Стисло, що впроваджує Закон:

  1. Імплементація положень плану BEPS – Base Erosion and Profit Shifting, що впроваджує загальну міжнародну концепцію податкової прозорості, деофшоризацію, забезпечення принципу превалювання сутності над формою. 
  2. Впровадження в нашу податкову систему визначення КІК – контрольована іноземна компанія, обов’язкове звітування з 2022 року та необхідність сплати податків за отримання пасивного доходу від  участі в КІК або опосередкованого контролю.
  3. Запровадження змін в правилах трансфертного ціноутворення.
  4. Запровадження критерію визначення «розумної економічної причини (ділової мети)». Розумна економічна причина (ділова мета) має бути присутня в кожній господарській операції. Законом встановлені критерії, за яких будь-яку операцію, навіть таку, що належним чином оформлена, можна вважати позбавленою розумних економічних причин її проведення. Доводити відсутність ділової мети має податкова.
  5. Забезпечення міжнародного автоматичного обміну інформацією між податковими органами країн, 2021 рік. Як тільки запрацює обмін даними, податкова буде мати всі можливості ефективно контролювати впровадження BEPS платниками податків.

Тож починаємо вивчати цей багатосторінковий документ та готуватися надавати вичерпні консультації з питань податкового структурування бізнесу з іноземним капіталом як в Україні, так й  за кордоном . 


Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/emarketi/domains/corplawyerua.com/public_html/wp-content/themes/thesis_189/lib/classes/comments.php on line 43

{ 0 comments… add one now }

Leave a Comment

Previous post:

Next post: