Андрій Попко

Партнер-Засновник PLP Law Group
Швидкий контакт

Відмова у державній реєстрації змін в ЄДР на підставі перебування учасника товариства в Єдиному Реєстрі Боржників.

Andrii PopkoКоментарі (0)

Друзі, 

чи знаєте Ви, що 03 липня 2018 року статтю  28 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон)  було доповнено п. 3-1 ч.1 ст. 28 Закону, внаслідок чого з’явилась нова підстава для відмови у державні реєстрації, а саме: 

  • Відмова у державній реєстраціїзаяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки.

Єдиний реєстр боржників це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження України та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна, далі-Реєстр.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, повернення виконавчого документу до суду, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. 

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення зокрема й на корпоративні права, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 

https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

Яку заборгованість по юридичних особах можна знайти в цьому реєстрі? 

  • заборгованості щодо прострочення стягнення періодичних платежів більше ніж трьох місяців за виконавчим документом, 
  • заборгованості по заробітній платі, 
  • за рішеннями немайнового характеру, які можуть виникати щодо зобов’язання вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Яку заборгованість по фізичних особах можна знайти в цьому реєстрі? 

Щодо фізичних осіб у Єдиному реєстрі боржників може міститись інформація щодо заборгованості:

  • за виконавчими документами, у разі відкриття виконавчого провадження;
  • заборгованості по заробітній платі щодо фізичної особи – підприємця, яка має найманих працівників;
  • щодо прострочення стягнення періодичних платежів більше ніж трьох місяців;
  • щодо заборгованості по аліментах;
  • боржники, що перешкоджають у побаченні з дитиною тощо.

Звичайно, таке обмеження у внесення змін до ЄДР стосовно частки боржника не позбавлене логіки, адже в такий  спосіб як відчуження частки/корпоративних прав або зміни її розміру боржник може уникнути звернення стягнення на частку. 

Натомість це мусить спонукати сторону угоди – покупця, де об’єктом правовідносин є частка в товаристві, до попередньої верифікації/перевірки суб’єкта, що володіє часткою, стосовно його знаходження у вищезгаданому реєстрі боржників.

Уявимо ситуацію, коли добросовісний покупець частки не зробив перевірку продавця в реєстрі боржників, підписав договір купівлі-продажу частки, сплатив належну суму, подав документи до держреєстратора та отримав відмову на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 28 Закону, а на свою вимогу до продавця стосовно повернення грошей останній знизує плечима й вказує на договір, в котрому жодних положень, котрі би встановлювали його відповідальність за відмову держреєстратора за цим пунктом Закону або встановлювали порядок застосування реституції в такому випадку, не передбачено. 

Звичайно через суд рано чи пізно Ви своє повернете, але витратите купу зайвих нервів, часу та кошів. Тому аби застрахувати себе від такої неприємної ситуації, окрім попередньої верифікації Вашого контрагента, не забувайте ретельно опрацювати текст договору купівлі-продажу частки та максимально захистити себе від таких ситуацій через застосування в договорі запобіжників на кшталт тих, про які говорилося абзацем вище. Адже хтозна які ще борги ваш контрагент має та які теоретично можуть з’явитися у Реєстрі після підписання Вами договору купівлі-продажу частки.

Щасти ВАМ! 

Power. Loyalty. Professionals.

***

{ 0 comments… add one now }

Leave a Comment

Previous post:

Next post: