Andrij PopkoВизнання практики корпоративного права нашої Фірми і трішки мене особисто 😉  за результатами дослідження The Best Lawyers in Ukraine 2019!

Міжнародне рейтингове агентство Best Lawyers визначило найкращих юристів за результатами дослідження The Best Lawyers in Ukraine 2019! За результатами голосування до top-list рейтингу з практики корпоративного права увійшов Andrii Popko – Партнер PLP Law Grouphttps://www.bestlawyers.com/Search?

Рейтинги Best Lawyers публікуються з 1983 р. У 2006 р. видання Best Lawyers стало міжнародним.Потрапити до рейтингу не так просто, адже юрист не може сам себе номінувати, кандидатура кожного оцінюється експертами, визначними у професії колегами-юристами з рейтингів Best Lawyers минулих років. Номінант потрапляє до списку лише за наявності достатньої кількості балів під час голосування.

Andrij Popko

ТОВНу ось й настав той омріяний багатьма учасниками та майбутніми засновниками товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, а також правниками, хто практикує у практиці корпоративного права, перший робочий день після набуття чинності новим Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

З огляду на результати консультацій, наданих нашим клієнтам у зв’язку з набуттям чинності новим Законом, зазначу, що найбільш незрозумілим та спірним положенням Закону виявився п.3 Гл.VIII Прикінцевих та перехідних положень, а саме щодо приведення статутів товариств у відповідність до Закону. Тому сьогоднішній допис хочу присвятити саме цьому питанню.

Нагадаю, що Законом передбачене ОБОВ’ЯЗКОВЕ приведення статуту товариства у відповідність до Закону ТІЛЬКИ В РАЗІ внесення будь-яких змін до статуту товариства. До речі, за внесення змін до статуту у зв’язку з приведенням його у відповідність до Закону адміністративного збору за держ. реєстрацію змін не сплачується.

В іншому випадку загальним правилом є те, що положення статуту Вашого товариства, що не відповідають Закону, відсьогодні та впродовж року є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на 17/06/18.

Таким чином Законом зафіксований стан приписів законодавства, що регулюють товариства, станом на 17 червня 2018року; іншими словами, зміни до законодавства, якщо такі будуть відбуватися після цієї дати, не враховуватимуться як такі для статутних положень, що не приведені у відповідність до Закону.  При цьому не забуваємо, що Закон України «Про господарські товариства» втратив чинність ЛИШЕ в частині регулювання товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, в інших частинах він є діючим Законом.

Розглянемо на прикладі реалізацію цього положення Закону щодо невідповідності положень статуту.

Отже, до прикладу, статут вашого товариства містить положення про посадових осіб товариства, в якому передбачене наступне:

«Посадові особи товариства впродовж виконання своїх посадових обов’язків повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства

Визначення строку виконання зобов’язань щодо збереження комерційної та конфіденційної інформації (впродовж виконання своїх посадових обов’язків) в цілому відповідає нормі ст.23 Закону України «Про господарські товариства», але в частині строків виконання зобов’язань визначає його обмеженим на відміну від приписів Закону України «Про ТОВ та ТДВ» , де встановлено ще й додатковий строк, а саме:

«ЦЯ заборона діє також протягом року з дати припинення (розірвання) договору між посадовою особою і товариством, якщо інше не встановлено таким договором

Таким чином, норма статуту щодо строків виконання зобов’язань у діючій редакції буде діяти в термін до 17/06/19, після чого втратить свою чинність.

З цим зичу Вам гарного сонячного дня та досконалих корпоративних рішень для Ваших ТОВ та ТДВ))

TOBСтатутний капітал 

Хочу звернути увагу на те, що Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не вимагається обов’язково вказувати розмір статутного капіталу у статуті товариства, а це значить, що у разі, коли Ваш статут не містить розміру статутного капіталу та розміру часток учасників, то в разі будь-яких змін цієї інформації Вам не треба буде втрачатися на нотаріальні послуги стосовно реєстрації нової редакції статуту. Натомість відповідні зміни щодо розміру статутного капіталу та часток учасників будуть відображені у Єдиному державному реєстрі.

Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток учасників товариства. Вартість часток учасників має бути виражена тільки у національній валюті України. Переважно у нерезидентів, котрі планують створити товариство в Україні, з’являються питання, подібні тому, чи можливо зафіксувати свій вклад у «твердій» валюті, наприклад в Евро. Пряма відповідь на таке запитання – ні. Але не варто забувати, що завжди можете обумовити ці моменти у Вашому корпоративному договорі!

Для зручності учасників товариства розмір їх частки може бути виражений у відсотках. Важливо, що при розрахунку розміру частки у відсотках вона має дорівнювати співвідношенню номінальної вартості частки учасника до розміру статутного капіталу. До слова, ця норма є відлунням непоодиноких випадків, коли відсоток частки, вказаний у статуті (наприклад. 50/50), не співпадав з арифметичним співвідношенням номінальної вартості часток (фактично 49.95/50.05), і тим користувалися непорядні учасники.

>> Більше корисної інформації на нашій сторінці <<

За Законом учасники товариства можуть заборонити змінювати співвідношення часток у статутному капіталі, прописавши відповідне положення у Статуті товариства. Це допоможе в першу чергу учасникам з маленькою часткою уникнути її знецінення у разі значного збільшення статутного капіталу одним із учасників, коли до прикладу йдеться про зовнішні інвестиції у товариство, ба більше, при інвестиції у вигляді поворотної фінансової допомоги, за умовою яких інвестор має повернути свої інвестиції в обумовлений термін.

Строк формування статутного капіталу товариства його учасниками становить 6 місяців з дня державної реєстрації, якщо інше не встановлено Статутом товариства.

Вклад учасника до статутного капіталу 

http://plp.kiev.ua/ua/Законом встановлено, що вклад учасника ТОВ може бути виражений у грошовій та не грошовій формі. У випадку внесення учасником до товариства вкладу у не грошовій формі, такий вклад повинен отримати грошову оцінку. Грошова оцінка такого вкладу затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.  Слід звернути увагу, що вартість вкладу учасника за новим Законом не повинна бути меншою за номінальну вартість частки такого учасника.

Цікавим нововведенням є скасування заборони на формування статутного капіталу за рахунок коштів отриманих у кредит, під заставу. Також учасники зможуть вносити свої вклади до статутного капіталу у вигляді боргового зобов’язання.

Прострочення внесення вкладу

За новим Законом у разі прострочення або не повного внеску учасником свого вкладу, він має бути письмово попереджений виконавчим органом товариства про прострочення. У попередженні зазначається розмір невнесеного своєчасно вкладу та/або його частини та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Законом передбачено, що додатковий строк не може перевищувати 30 днів. При цьому наслідки не внесення та/або не повного внесення учасником свого вкладу до статутного капіталу товариства протягом наданого додаткового строку залишилися тими самими, а саме:

  • про виключення учасника зі складу товариства;
  • про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі та сплату такої заборгованості учасниками;
  • про зменшення статутного капіталу на розмір неоплаченої частки;
  • про ліквідацію товариства,

Примітно, що в цій статті Закону чітко вказується на те, що учасника можна виключити зі складу товариства і жодних інших обставин, котрі би перешкоджали реалізації такого рішення, не існує.  Важливо, що під час голосування для прийняття одного з вищенаведених рішень, голоси, що припадають на учасника, який має заборгованість, не враховуються.

Найменування і назва товаристваНайменування юридичної особи має обов’язково складатися з організаційно-правової форми та власної назви.

Організаційно-правова форма зазначається відповідно до класифікатора організаційних форм, наприклад Товариство з Обмеженою Відповідальністю (ТОВ).

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, а також повне і скорочене найменування іноземними мовами.

В найменуванні юридичної особи можна використовувати: розділові знаки, символи та цифри.

Законом, зокрема, заборонено використовувати у найменуванні товариств:

  • повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, – у найменуваннях юридичних осіб приватного права;
  • символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”;
  • інші терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Власна назва юридичної особи може складатися безпосередньо з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію щодо мети діяльності, виду, способу утворення. Власна назва товариства пишеться після організаційно-правової форми та береться у лапки.

Найменування товариства не може бути тотожним найменуванню іншого товариства, натомість назва – може. Наприклад, допускаються наступні найменування товариств різних організаційних форм, але з одноковою назвою: ТОВ “АБВ”, ПП “АБВ”, ГО “АБВ”.

Тому перш ніж створювати товариство з обмеженою відповідальністю з обраною Вами назвою, варто перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, чи не існує зареєстрованого товариства з обмеженою відповідальністю з тотожним найменуванням.

Який статут обрати: модельний або індивідуальний ? 

На сьогодні в Україні при створенні товариства з обмеженою відповідальністю засновник або засновники мають право обрати за яким статутом буде здійснювати діяльність товариство. Товариство може діяти на підставі модельного статуту або на підставі індивідуального статуту.

Модельний статут – це установчий документ товариства з обмеженою відповідальністю, який має типову форму, що затверджена Кабінетом Міністрів України. Основною передумовою для використання товариством модельного статуту у своїй діяльності, зокрема, є заснування товариства одним засновником.

Перевагою його використання є те, що при внесенні будь-яких змін до відомостей про підприємство, наприклад, назва, місцезнаходження, види діяльності, склад учасників тощо, немає необхідності в підписанні нової редакції статуту.

Недоліком модельного статуту є його типова форма та неможливість додаткової регламентації корпоративних відносин між учасниками. Зокрема, неможливо:

  • зазначити в статуті положення щодо повноважень директора (наприклад, вчинення правочинів на значні суми, порядок прийняття рішень органами управління, визначення кворуму загальних зборів тощо);
  • змінити положення модельного статуту товариства, що до компетенції загальних зборів товариства належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

При обранні модельного статуту товариству слід пам’ятати, що повноваження директора у договорах, актах та довіреностях, укладених товариством, будуть мати типову форму, а саме із зазначенням фрази «в особі директора, що діє на підставі Положення». В більшості випадків саме Положення державні реєстратори не вимагають, проте його варто розробити та затвердити, тому що воно буде потрібне при здійсненні подальшої господарської діяльності товариства.

Товариства, які обрали модельний статут, в будь який час можуть затвердити індивідуальний статут та перейти на нього. Плата за зміну відомостей про установчий документ не справляється.

Отже, за наявності декількох учасників та бажанні більш детально врегулювати питання виходу учасників, передачі часток, проведення зборів, формування виконавчих органів або інших питань, не варто застосовувати модельний статут. В такому випадку слід віддати перевагу індивідуальному статуту, затвердженому учасниками.

Статут підписується учасниками товариства, які голосували за рішення про затвердження першої редакції статуту чи про внесення змін до статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально. У разі внесення змін до статуту товариства загальними зборами учасників товариства приймається рішення про прийняття нової редакції статуту.

Реєстрація товариства. До кого краще звертатися: нотаріус або державний Реєстратор ?

На сьогодні в України можна зареєструвати товариство з обмеженою відповідальністю, звернувшись при цьому до нотаріуса або до державного реєстратора при районних, міських та міськрайонних Центрах надання адміністративних послуг.

Які ж відмінності між Нотаріусом та державним Реєстратором?

Нотаріус – це така сама уповноважена державою фізична особа на здійснення реєстраційних дій юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте на відміну від державного Реєстратора одержує плату за надання послуг правового та технічного характеру (порядку 1750грн або 60Евро за саму реєстрацію товариства).

Звертаючись до Нотаріуса з питанням щодо державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю вам не потрібно довго чекати у черзі, Ви можете попередньо домовитись про день та час прийому напередодні, лише зателефонувавши при цьому, що у випадку з державним Реєстратором зробити неможливо, адже прийом у нього здійснюється у порядку електронної черги безпосередньо в адміністративній будівлі.

При нагальній потребі отримання інформації про зареєстрований код ЄДРПОУ товариства нотаріус може повідомити вам таку інформацію вже через декілька годин після подання документів на реєстрацію.

Нотаріус у разі помилок в документах або їхньої неналежності негайно вкаже на це та запропонує внести необхідні зміни або переробити.  При зверненні ж до державного Реєстратора Ви маєте усвідомлювати ймовірність відмови у реєстрації, адже дії, що вчиняє державний Реєстратор, є геть заформалізованими, більше того, рівень освіченості державних Реєстраторів іноді є доволі низьким.

Утім, як я вже зазначав, головною перевагою звернення до державного Реєстратора, є те, що державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю є безкоштовною, адже фінансове забезпечення державних Реєстраторів здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Коли мене запитують клієнти, чому саме форму ТОВ я пропоную для реєстрації бізнесу, я майже завжди відповідаю: «Ну, по-перше, це красиво» :))) І в цій відповіді, як не дивно, є сенс! Адже новий Закон про ТОВ, ТДВ дає усі підстави казати, що тепер ця організаційна форма набула «рис вродливості».

Сьогодні хотів би поговорити про одну з таких «рис», як корпоративний договір. Адже нарешті завдяки новому Закону наші товариства отримали можливість укладати такі договори за українським правом. Насправді, таку можливість ми отримали ще у лютому місяці відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» №1984-VIII  (далі – Закон 1984), котрим було вперше впроваджено інститут корпоративних договорів у нашій країні як для акціонерних товариства, так й для товариств з обмеженою відповідальністю. Проте, з набуттям чинності Законом про ТОВ, ТДВ втратять чинність усі положення Закону 1984, котрі стосуються корпоративних договорів для ТОВ, а відтак регулювання питань корпоративних договорів для акціонерних товариств у нас надалі відбуватиметься за Законом 1984, а Закон про ТОВ, ТДВ  регулюватиме правозастосування корпоративних договорів для ТОВ.

Складно переоцінити важливість подібних договорів для залагодження корпоративних відносин у товариствах та створення зрозумілих та передбачуваних умов співіснування як для учасників товариства, так й для третіх осіб (потенційних інвесторів, кредиторів товариства тощо).

Корпоративні договори іноді плутають із статутом. Утім ці два документи мають геть різну скерованість у своїх правових характеристиках. Так, статутом товариства встановлюються права та повноваження учасників, натомість корпоративний договір встановлює зобов’язання сторін договору щодо реалізації прав. Корпоративний договір на відміну від статуту встановлює взаємовідносини між певними або усіма учасниками товариства, тоді як норми статуту є обов’язковими для УСІХ учасників товариства. Корпоративний договір не може суперечити статуту, й навпаки.

Звертаю увагу, що Закон про ТОВ, ТДВ містить також положення про можливість укладення договору про створення товариства.  Якщо корпоративний договір укладається УЧАСНИКАМИ товариства для регулювання взаємовідносин вже в рамках існуючого товариства, то договір про створення регулює відносини ЗАСНОВНИКІВ товариства в питаннях зокрема формування статутного капіталу, строків та порядку внесення вкладів тощо. Цей договір за замовчанням діє до дати державної реєстрації товариства, ПРОТЕ інше може бути встановлено або самим договором, або випливати із суті самих зобов’язань за договором. На мою думку, задля убезпечення засновників товариства від подальших несподіванок в поведінці того чи іншого учасника, та сформувати умови провадження спільної діяльності в рамках товариства як то кажуть «на бЕрезі», напевно вельми корисним було би передбачити, що такий договір про створення товариства діє до моменту укладення корпоративного договору, а надто, навіть передбачити певні істотні умови корпоративного договору.